Акупресура або точковий масаж
В сучасному світі точковий масаж вже не дивина, він широко використовується у медичній практиці. Ми знаємо, що натискаючи та масажуючи конкретні точки на тілі можна впливати на окремі органи, частини тіла та життєві функції організму.
Проте, не всі ті, хто знає про точковий масаж, можуть коректно пояснити принцип його дії на організм. А він полягає у поєднанні сучасного розуміння нейро-м'язової анатомії, фізіології болю, та в той же час, класичної китайської медицини, а саме - вчення про систему певних енергетичних каналів з активними точками, по яким циркулює життєва енергія ци.
Сьогодні точковий масаж, або акупресура (лат. acus — голка, pressura — тиск) відноситься до методів рефлексотерапіїї, в основі якого лежить подразнення біологічно активних зон та їх рефлекторний зв’язок з різними органами та системами організму. Витоки ж точкового масажу лежать у чжень-цзю терапії (китай. чжень – вколювання, цзю – прогрівання), розповсюдженого методу лікування, в країнах Сходу, за допомогою голок, мокс/сигар. Батьківщиною методу прийнято вважати Китай, проте є достовірні факти, які свідчать, що за часів до н.е. подібне лікування існувало і в інших народів. Є певні свідчення про те, що акупресура існувала, як в Японії, так і на індонезійському острові Ява або Суматрі. Імовірні фрескові докази акупресури походять з Єгипту (некрополь Саккари), і вони налічують приблизно 2500 р. до н.е. а також, існує вірогідність, що голкотерапія і прогрівання спочатку з'явилися в Індії, Непалі або Тибеті, де медицина була більш розвиненою.
Перші письмові свідчення про теорію голковколювання датуються другим століттям до н.е., вони містяться у давньокитайському медичному трактаті «Хуан-ді нейцзін. Ліншу», та «Хуан-ді нейцзін. Сувень». Де автор або автори трактату розглядали людину, як систему мікрокосмосу, а завдання лікаря, згідно трактату, полягало у підтримці гармонії енергії, як усередині, так і зовнішньо. Частина Сувень охоплює теоретичні основи китайської медицини та її діагностичні методи. Ліншу описує акупунктурну терапію.
Розповсюдження чжень-цзю терапії до Європи стало можливим завдяки мандрівникам та християнським місіонерам, які по крупинкам привозили знання зі Сходу протягом століть. На початку 19 століття, наприклад, був справжній бум примітивних експериментів голкотерапії, проведених лікарями у різних країнах. А найвагоміший внесок у сучасну термінологію, у вигляді термінів - "меридіан" та "енергія", вже у 20 столітті зробив Жорж Соул Де’Морант.
У Китаї, починаючи з кінця 50-х років 20ст., голкотерапія та акупресура є необхідними додатковими методами, які застосовується при функціональних, органічних захворюваннях, в тому числі і інфекційних хворобах.
Наразі доведено, що акупресура (точковий масаж), дає найкращі результати при проблемах мускулатури та скелета, при головному болі, при безсонні та порушені сну, при перевтомі та нервовій депресії, при астенічному синдромі та хронічній перевтомі, як основне або додаткове лікування.
Принцип дії засновується на комбінації традиційної китайської та сучасної медицини, а саме, руху життєвої енергії ци через класичні канали (меридіани) та стимуляція діяльності нервової системи пацієнта в окремих її сегментах.
Отже, згідно китайської медицини існують 12 парних меридіані, які відповідають певним органам людського організму, та 2 непарних (допоміжних) меридіани. Ці чотирнадцять меридіанів вважаються постійними: легень Р(І); товстої кишки GI(ІІ); шлунку E(ІІІ); селезінки-підшлункової RP(ІV); серця С(V); тонкої кишки IG(VІ); сечового міхура V(VІІ); нирок R(VІІІ); перекарду/кровообігу МС(ІХ); ендокринний/трьох обігрівачів TR(Х); жовчного міхура VB(ХІ); печінки F(ХІІ); допоміжні – задньосерединний T(ХІІІ), та передньосерединний J (ХІV). Данні меридіани прийнято вважати класичними.
Дія акупресури, як і усіх методів, що відносяться до рефлексотерапії, заснована на рефлексі людського організму. Рефлексом називається зворотна реакція ЦНС на подразнення, тому механізм лікувальної дії при акупресурі проходить у три етапи.
- Місцевий етап - локальне подразнення певної точки на меридіані.
- Сегментарний етап – задіяний спинний мозок, ВНС іннервує відповідні внутрішні органи.
- Загальний етап – задіяний головний мозок, зона гіпоталамуса, де виділяється нейрогормон. Внаслідок чого відбувається знеболення, релаксація, тощо.
Цей принцип дії у три етапи є спільним для акупресури та акупунктури, в яких використовуються меридіани або енергетичні канали, а також розташовані на них нервово-судинні або акупунктурні точки.
Як і будь-якого масажу для акупресури є показання та протипоказання. Найкращі результати акупресура дає при правильно поставленому діагнозі та рекомендації від відповідного лікаря-спеціаліста.
До показань відносяться:
- захворювання опорно-рухового апарату (остеохондроз, артроз, міжхребцева грижа, ревматичні ураження);
- патології периферичних нервів (неврити, невралгії, параліч лицьового нерва, радикуліт);
- функціональні розлади центральної нервової системи (неврози, депресії, безсоння, ВСД);
- головні болі, мігрень;
- алергічні захворювання;
- хвороби дихальної системи;
- серцево-судинні захворювання (гіпертонічна хвороба, наслідки перенесених інфарктів та інсультів);
- захворювання шлунково-кишкового тракту (гастрит, виразкова хвороба шлунка, ДЖВШ);
- обмінні і ендокринні порушення (патологічний перебіг клімаксу, ожиріння, цукровий діабет);
- ЛОР-захворювання.
Протипоказаннями до точкового масажу є:
- будь-які новоутворення, в тому числі доброякісні;
- інфекційні захворюваннях, що протікають з лихоманкою;
- серцева, ниркова, печінкова, дихальна недостатність;
- психічні захворювання;
- біль нез’ясованого походження.
Окрім цього, до протипоказань відноситься вагітність, судинні захворювання, астенія, ранній дитячий (до 1 року) вік. Та з обережністю акупресура застосовується для пацієнтів старшого (після 75 років) віку.
Акупресура є окремим видом лікувального масажу, який може застосовувати спеціаліст, що є обізнаним з системою китайської традиційної медицини та основами рефлексотерапії. Для покращення результативності лікування точковий масаж рекомендовано поєднувати з класичним лікувальним масажем.
Автор: Оксана Дубіневич