Масаж чи техніки мануальної терапії?
У масажиста, що працює на потоці: щогодини нова людина. Люди різні, є відносно хворі, що хочуть отримати задоволення, оздоровитись.
Але й буває, що хочуть підправити своє здоров’я та позбутись від деяких проблем з ним.
В першому випадку нерідко доводиться виступати в кількох іпостасях одночасно. Дивувати - косметикою, аромамаслами, різними стилями й техніками масажу. І все це зводиться до такого:
«Ви цього ще не відчували! Ви такого ще не пробували! А я вмію ще й так!»
Колись я наївно вважав, що це прояв творчості, а зараз розумію, що це було всього лиш формальне виконання спа-масажу.
Це було парадно: «Ох, як я відмасажував!!!»
Але минали роки, набувався професійний досвід, а з ним приходило й розуміння сутності різних видів масажу, самого масажу та того що виходить за його рамки- мануальної терапії.
Як влучно каже мій товариш і наставник, відомий в Україні лікар-реабілітолог Олександр Агранов: «Якщо до нашої сфери застосовувати військову термінологію, то є крок парадний, а є бойовий. І то, і то - крок, але з різним змістом і метою».
Коли ти ставиш за мету зробити хороший масаж, то виконуєш те, що потрібно цьому тілу відповідно до типу конституції, шкіри, віку, статі, темпераменту, та чимало іншого... Хоча і це робити круто, але в реальних умовах бойових дій під назвою «захворювання м’язово-скелетної системи» - це не зовсім доречно.
Я знаю, що відчувають спа-майстри й масажисти, фізичні і мануальні терапевти, коли до них приходить нова людина.
В перших з’являється бажання показати мало не театралізовану виставу, ритмічність рухів на тілі, дати відчути вишуканість прийомів. (Власне, це в рафінованому вигляді можна побачити на фестивалях масажистів).
А в других з’являється азарт побороти недугу. Одно слово, хтось бачить в людині клієнта, який залишить певну суму грошей за певні дії, а хтось – пацієнта, котрий бажає отримати позитивні зміни- одужання.
Для мене кожен новий пацієнт - це як не вирішений бойовий конфлікт. Людина роздяглася, лягла на масажний стіл. Ти оцінюєш ситуацію, аналізуючи те, що сам бачиш, скарги пацієнта, можливо, рентгензнімки, медичну документацію та співставляєш інші дані. І намагаєшся спланувати, прорахувати, куди в першу чергу завдати удар, які дії відповідно до конкретних обставин треба здійснити для досягнення бажаного кінцевого результату.
В м’язево-скелетній терапії не вийде працювати ремісничо-рутинно. Тут одночасно творчо і науково, сумно і весело, тяжко і легко, монотонно і різноманітно. Майже, як на війні з серйозним супротивником, з якої неодмінно хочеться повернутися з перемогою.
І якщо ти ставишся до цього, як до захоплюючої комп’ютерної гри, віддаючи себе процесу повністю і з задоволенням, то ти ніколи не втомишся. Принаймні кажу за себе.
Я обожнюю спостерігати за моїми колегами в процесі роботи: як у них горять очі, голова думає, а руки - діють. І навіть коли голова здається, руки «на автоматі», не втрачаючи ентузіазму, невтомно продовжують бій. І не завжди найрозумніший стратег - найкращий фахівець.
Харизма, азарт, позитивне мислення, імпровізація відіграють важливу роль в цьому багагатосерійному бойовику «мануальна терапія».
Автор: Андрій Дмитрина
Про шлях масажиста можна прочитати тут.