Масаж обличчя. Види і техніки.

Масаж обличчя — це механічний та рефлекторний метод впливу з профілактичною та/або лікувальною метою на шкіру, м’язи обличчя, ЦНС, стимуляція мозкової діяльності. При окремих видах масажу, це спеціальний комплекс процедур, спрямованих на усунення видимих недоліків шкіри, уповільнення її старіння, зменшення зморшок. Такий масаж дозволяє підвищити тонус ослаблених м’язів, покращити тургор шкіри.

Масаж шкіри обличчя відомий з давнини у жителів різних країн. Колискою косметичного масажу прийнято вважати Єгипет. Письмові свідчення говорять про те, що давні греки та араби, також, застосовували ефективний масаж обличчя. Техніка його проведення полягала на прогладжуванні шкіри голови, обличчя, шиї, та включала використання різних трав’яних ванночок, масел та мазей.

Китайці зауважили користь від прогладжування для шкіри обличчя більше двох тисяч років тому, ставлячи такі косметичні процедури на один щабель із ліками.

Починаючи з 19 століття почалося ретельне наукове вивчення ефекту від застосування різних видів масажу обличчя і розвиток цього напрямку.

Наразі, ручний масаж обличчя підрозділяється на такі основні його різновиди - профілактичний (кріо-масаж), лікувальний, класичний, пластичний, кожен з яких допомагає позбутися конкретних проблем.

Необхідно зауважити, що існує тісний зв’язок біомеханічних дисфункцій системи "голова-тіло", тому розглядати обличчя, для вирішення естетичних чи медичних завдань, як окрему одиницю не завжди э доцільним.

Найчастіше, наслідки естетичних деформацій (в тому числі і вікові), прозопалгії та інші функціональні розлади виникають внаслідок біомеханічних змін хребта, черепно-лицьової архітектури та міофасциальної дисфункціїї, що розвивається на фоні таких паталогій.

Отже, після проведення візуальної та пальпаторної діагностики  пацієнта, у статиці та динаміці, визначаються із зонами масажного впливу. Частіше всього, при масажі обличчя, додатково включаються у сеанс - зона апоневротичного шолому, потилична зона, бічна та задня поверхня шиї і зона декольте - плечовий пояс.

В наш час існує велика кількість масажних технік та авторських методик, які, по великому рахунку, варіативно повторюють основні різновиди масажу.

Так, наприклад, до класичного виду масажу обличчя відносяться - авторська техніка по Абахадзе, японська техніка зоган масажу, хакім масаж, корейський (масляний), мімічний, медовий, східний масажі.

Лікувальний включає в себе - щипковий масаж по Жаке, інтрооральний (буккальний) масаж, точковий (акупунктурний) масаж.

Різноманітні техніки пластичного масажу відомі, як - авторська техніка тоффа масажу, міопластичний (міофасциальний), хіропластичний, реаформіруючий (іспанський за методом Гарсіа), естетичний anti-age (поєднання кількох масажних технік), скандинавський масаж.

Це далеко не повний список існуючих технік масажу обличчя, які постійно поповнюються. Зупинимось на кількох із названих масажних техніках.

Масаж по Жаке - це лікувальний масаж обличчя, який виконується щипковою технікою. Масаж призначається за рекомендацією лікаря-косметолога/дерматолога і допомагає істотно поліпшити стан шкіри та, в додатку, скоректувати овал обличчя.

Вважається, що щипковий масаж був винайдений французьким лікарем-дерматологом Леонардом Жаке. Це масажна техніка сприяє швидкому відновленню шкіри після лікування дерматологічних захворювань, за рахунок припливу крові викликаному інтенсивними масажними прийомами - захопленнями шкіри і підшкірних шарів. Збагачення шкіри киснем, посилення циркуляції лімфи, стимуляція сальних і потових залоз, все це призводить до запуску власних регенеруючих процесів організму.

Варто відмітити, що і досі така процедура застосовується в першу чергу для лікування жирної, проблемної шкіри, ця масажна техніка може застосовуватися на ділянках грудей, спини і стегон.

Загальна тривалість сеансу масажу по Жаке до 15 хвилин, а для тонкої шкіри - 5-7 хвилин. Курс складається з 10-15 процедур, які для досягнення максимального результату повторюються раз на півроку.

Інтрооральний (букальний) масаж - унікальність даної методики полягає в тому, що фахівець опрацьовує м'язові волокна і шкіру обличчя пацієнта через порожнину рота. Такий техніці піддається абсолютно кожен з мімічних м'язів обличчя в ділянках крил носа, щік, рота, підборіддя. Крім них масажуються виличні та жувальні м’язи. Рухи при такому масажі досить інтенсивні.

Розробила технологію французький косметолог Жоель Сіокко.

Курс буккального масажу складається з 5-10 процедур. При першому сеансі можна робити французький масаж не більше 10 хвилин, надалі рекомендується збільшити тривалість сеансу до 15-25 хвилин.

Точковий (акупунктурний) масаж - сучасний точковий масаж обличчя, як окремий вид рефлесотерапевтичного впливу, має коротку історію. І наразі говориться не про акупунктуру, акупресуру та рефлексотерапію в цілому, а саме про рефлексотепарію обличчя, як окремий вид масажу (тобто в поєднання масажу та акупресури).

Великий вклад в її зародження вклав Генрі Гед - англійський невролог та нейропсихолог, якій довів зв’язок хвороби внутрішніх органів з больовими проявами на певних шкірних зонах.

Перша книга про точковий масаж обличчя з основами рефлексотерапії, була написана французьким лікарем, натуропатом - Марі Франс-Мюллер.

Надзвичайно важливу роль у рефлексотерапії обличчя відіграла поява парафізіологічних атласів з прив’язкою внутрішніх органів до частин обличчя, кисті, стопи, вуха. Найвідоміший такий атлас авторства італійського лікаря-натуропата Натале Ферронато.

У 1978 році терапевт Лоне Соренсен-Лопес заснувавала Міжнародний Інститут Рефлексології Обличчя (Instituto de Reflexologia Facial International), де викладається авторська методика Соренсен, що є поєднанням сучасної нейрофізіології, традиційної китайської медицини та методик масажу автохтонних народів Латинської Америки. Інститут також проводить навчання у галузі рефлексотерапії обличчя, стоп і рук, мікрорефлексотерапії пальців ніг в країнах Європи, Північної і Південної Америки, Азії та Австралії. Цей метод точкового масажу був запатентований у 31 країні світу.

Точковий масаж обличчя за методом Соренсен - це терапія, з лікувальною метою, для:

- проблеми з концентрацією та запам'ятовуванням,

- безсоння,

- стрес та психофізичне виснаження,

- стан емоційної напруги,

- болючий передменструальний синдром,

- стан депресивних та тривожних станів,

- пошкодження мозку і спинного мозку,

- захворювання лицьових та трійчастого нервів,

- розумова відсталість (наприклад, синдром Дауна) та аутизм,

- при невиліковних захворюваннях, як терапія для полегшення болю,

- для покращення зовнішнього вигляду та в якості запобіжного засобу при вікових змінах.

Існує і профілактичний аспект точкового масажу обличчя - робота на лицьових нервово-судинних сплетеннях (акупунктурні точки на меридіанах).

Цікавим є те, що вагітність, флебіт, хірургічні втручання не є протипоказаннями для даного виду масажу!

Сеанс масажу триває від 35 до 45 хвилин. Курс точкового масажу 12-15 процедур, через 1-2 дні. Підтримуючі масажі – раз на тиждень, на протязі 7-10 тижнів, двічі на рік.

Пластичний масаж обличчя, шиї та зони декольте - вид масажу, який має значний вплив на тканини обличчя і шиї. У результаті масажного впливу поліпшується лімфо і кровообіг, активується робота сальних залоз, зміцнюються м`язи, підвищується тургор шкіри. Масаж впливає на підшкірно-жирову клітковину і лімфатичні судини,тим самим сприяючи зникненню набряклості тканин.

Масаж призначений для вікової категорії старше 30-35 років.

Пластичний масаж бажано поєднувати з елементами іспанського масажу. Методику такого масажу розробив іспанський професор, засновник Інституту Мануальної Терапії INMASTER (Барселона), Енріке Кастельса Гарсія. Наразі це найрезультативніше поєднання з яскраво вираженим ліфтінг ефектом. В такому масажі обов`язково проводиться робота над задньою і бічною поверхнями шиї, трапецієподібним м`язом, областю грудної клітки.

Курс 10-15 процедур, через день. Профілактично підтримуючи процедури, раз у 1-2 тижні.

Масаж обличчя - це терапевтичний вид масажу, який викликає ряд ланцюгових біохімічних реакцій організму. Напряму він не відноситься до сегментарного масажу, хоча при ряді захворювань внутрішніх органів зони масажного впливу можуть локалізуватися у області голови та обличчя, шиї. Це обумовлено тим, що чутливе ядро блукаючого нерву має зв'язок з трійчастим нервом.

Масажування певних зон, в залежності від місця знаходження, та завдяки їх анатомічному розташуванню, має різний рефлекторний вплив на організм. Вважається, що найбільше рухове та сенсорне значення має обличчя та голова. Це прямо говорить про головну роль обличчя та голови у формування так званих рефлекторних реакцій організму, адже обличчя лежить в безпосередній близькості від головного мозку і кори головного мозку, і найголовніше, це близькість розташування ХІІ пар черепно-мозкових нервів, які з’єднують ці структури.

Так, наприклад, мигдалеподі́бне ті́ло або амигдала - ділянка мозку, мигдалеподібної форми, розміщена всередині кожної півкулі скроневої долі головного мозку. Вважається, що ця підкоркова структура мозку бере участь у формуванні як негативних, так і позитивних емоцій, відіграє важливу роль у збереженні функції пам’яті та прийняття рішень. Мигдалеподібне тіло відповідальне за відчуття комфорту і персонального простору людини. Припускають що такі стани як тривога, депресія, а також аутизм і фобії пов'язані із ненормальним функціонуванням даної мозкової ділянки.

Масажем на цю підкоркову структуру можна діяти, як на будь який відділ головного мозку. Проте, амигдала, реагує лише на один різновид масажу, а саме масажування обличчя.

Ще, як один приклад позитивного впливу масажу обличчя можна назвати - міофасциальний больовий дисфункційний синдром скронево-нижньощелепного суглобу. Він проявляється болем в привушній жувальній зоні, скроневій області, що поширюється на потиличну область і шию, болем у фронтальній групі зубів, може супроводжуватись обмеженням відкривання рота, запамороченням, головним болем, шумом у вухах, клацанням в скронево-нижньощелепному суглобі, та порушенням функції нижньої щелепи.

Найчастіше механізм розвитку синдрому розглядають, як ускладнення від тривалого напруження жувальних м'язів, без їх подальшої релаксації внаслідок стресу, стереотипу м'язової реакції з боку жувальної, мімічної мускулатури, м’язів плечового поясу.

В підсумку, необхідно зазначити, що такий добре знайомий нам масаж обличчя, окрім очевидного для усіх, косметичного ефекту, має також більш глибокий та ґрунтовний лікувальний ефект. Який можна отримати після проведення курсу певних видів масажів, голови, обличчя, інтрооральної ділянки, бічної та задньої ділянки шиї, зони декольте.

Автор: Оксана Дубіневич

Більше про масажистів та види масажу з цінами знайдете тут.